СИСТЕМНА ОЦІНКА РІВНЯ СОЦІАЛЬНОЇ СОЛІДАРИЗАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.25264/2311-5149-2026-42(70)-22-31Ключові слова:
соціальна солідаризація, чинники десолідаризації, благодійність, волонтерська діяльність, вимірювання солідаризації, системний підхід, сталий розвитокАнотація
У статті представлено системний підхід до аналізу та вимірювання рівня солідаризації суспільства, якісної характеристики людського капіталу та рушійної сили сталого розвитку, шляхом застосування наявних методів оцінки рівня соціальної солідаризації та представлення нових інструментів. Запропоновано розглядати процеси солідаризації на трьох рівнях – національному, міжнародному та глобальному, на кожному з яких явища солідаризації проявляються у різних вимірах: при взаємодії індивідів, в процесі діяльності окремих громад та спільнот, в рамках відносин членів суспільства з державою, а також між державами та групами держав. Окреслено актуальні прояви соціальної солідаризації на різних рівнях і вимірах. Використовуючи наявні підходи до вимірювання рівня солідаризованості суспільства, досліджено динаміку розповсюдженості благодійної та волонтерської діяльності в Україні упродовж 2021–2025 рр. із застосуванням різних методологічних інструментів: аналізу офіційних даних державного реєстру волонтерів, опосередкованих фінансових показників здійснення благодійної діяльності, а також результатів соціологічних опитувань. В статті представлено новий розрахунковий індекс солідаризації суспільства, побудований на основі аналізу динаміки частки некомерційних організацій громадянського суспільства в загальній структурі суб’єктів господарювання. Розглянуто індикатори кількісної оцінки окремих аспектів міжнародної солідаризації. Проаналізовано чинники десолідаризації, що відображають бар’єри в процесах формування згуртованості населення, найсуттєвішими серед яких виділено нерівномірність розподілу доходів населення, недосконалості соціального діалогу та поляризацію суспільства. Динаміка результатів, отриманих за допомогою запропонованого розширеного підходу, підтверджує інтенсифікацію процесів згуртованості суспільства України упродовж 2021–2025 рр., у відповідь на дію критичних зовнішніх шоків, зокрема військової агресії. Практичне значення дослідження полягає у систематизації підходів та розширенні наявного методологічного інструментарію кількісного оцінювання рівня солідаризації суспільства.