ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В ЮРИДИЧНОМУ ПЕРЕКЛАДІ: ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ СТРАТЕГІЙ
Ключові слова:
юридичний переклад, лексико-семантичні трансформації, еквівалентність, термінологія, конкретизація, модуляція, генералізація, транскрипція, транслітераціяАнотація
У статті досліджено особливості застосування лексико-семантичних трансформацій в юридичному дискурсі. Актуальність теми зумовлена недостатнім вивченням використання перекладацьких прийомів під час перекладу юридичних текстів. Окрім цього, зростає інтерес науковців не лише до вивчення теоретичних підходів, а й до практичного застосування. Розглянуто теоретичні підходи до визначення перекладацьких трансформацій та їх класифікацій; проаналізовано місце лексико-семантичних змін у системі перекладацьких прийомів.
Юридичний переклад потребує точного відтворення мовних одиниць, тому одним із найскладніших аспектів перекладу юридичних текстів є передача професійної термінології та одиниць спеціалізованої лексики. Терміни та інша спеціалізована лексика можуть бути відтворені за допомогою лексичних та семантичних перетворень.
У статті проаналізовано основні види лексико-семантичних трансформацій, що використовуються під час перекладу юридичних текстів, зокрема конкретизацію, генералізацію, модуляцію, диференціацію, антонімічний переклад та компенсацію. Доведено, що використання лексико-семантичних трансформацій є ключовим фактором для досягнення перекладацької еквівалентності, збереження комунікативної функції тексту та уникнення буквального перекладу.
Мета й завдання наукової статті зумовили використання низки лінгвістичних методів дослідження: індуктивного та дедуктивного методів; методу лінгвістичного опису; порівняльного методу та методу перекладацького аналізу. Отримані результати можуть бути використані у подальших лінгвістичних дослідженнях, зокрема у викладанні англійської мови, написанні навчальних підручників та створенні корпусів для автоматизованих інструментів аналізу перекладу.