ГЕНДЕРНО ЧУТЛИВА МОВА В КОМУНІКАТИВНОМУ ДИСКУРСІ ЯК МЕХАНІЗМ НОМІНАТИВНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТИ Й ДИСКУРСНОЇ ВИДИМОСТИ

Анотація

У статті здійснено лінгвопрагматичне осмислення гендерно чутливої мови як багатовимірного семіотичного феномену, що інтегрує номінативні, словотвірні, прагматичні, когнітивні, семіотичні та дискурсно-інституційні параметри сучасної українськомовної комунікації. Аналітичну увагу зосереджено на стратегіях відмови від сексистських і дискримінаційних мовних форм, візуалізації жінок через фемінітиви й парні номінації, а також нейтралізації гендерної маркованости в тих комунікативних ситуаціях, де стать не становить змістово релевантної ознаки. Обґрунтовано, що гендерно чутлива мова функціює не як суто стилістична рекомендація, редакторська техніка чи етикетна норма, а як дискурсна практика, здатна трансформувати режим адресування, структуру участи, символічну видимість соціальних суб’єктів, персуазивний потенціал повідомлення та етичну легітимність публічної взаємодії. Теоретико-методологійне підґрунтя дослідження становлять ідеї гендерної лінгвістики, прагмалінгвістики, критичного дискурс-аналізу, соціолінгвістики, семіотики й комунікативістики, репрезентовані працями Robin Lakoff, Deborah Cameron, Dale Spender, Jennifer Coates, Janet Holmes, Sara Mills, John L. Austin, John R. Searle, H. Paul Grice, Erving Goffman, Roman Jakobson, Dell Hymes, M. A. K. Halliday, Norman Fairclough, Teun A. van Dijk, Ruth Wodak, Gunther Kress, Theo van Leeuwen, James W. Carey, Stuart Hall, Robert T. Craig і Jürgen Habermas. Матеріал дібрано з публічних медійних, освітніх, офіційно-ділових, PR-комунікативних і цифрових текстів сучасного українськомовного простору, у яких зафіксовано гендерно марковані та гендерно чутливі способи номінації, звертання й репрезентації соціальних ролей. Особливу увагу приділено фемінітивам як нормативним у словотвірному аспекті й соціально значущим мовним одиницям, що розширюють українську мовну картину світу, посилюють професійну репрезентацію жінок і деконструюють андроцентричні моделі публічного дискурсу. Наукову новизну дослідження увиразнюють дві авторські візуальні моделі: концептуальна схема функціювання гендерно чутливої мови в комунікативному дискурсі та комунікативно-дискурсна модель гендерно чутливої мови, що систематизує взаємозв’язок комунікативної ситуації, стратегійного вибору, мовних механізмів, когнітивного фреймування, прагматичного ефекту й дискурсного результату. Доведено, що гендерно чутлива мова є механізмом номінативної справедливости, дискурсної видимости й символічного опору андроцентричним практикам мовної репрезентації.