СЕМАНТИКА МІСЬКОГО ПРОСТОРУ В РЕГІОНАЛЬНИХ МЕДІАТЕКСТАХ: ОСЛОВЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ТОПОНІМИ ТА ЛОКАТИВИ (ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КОНТЕКСТ)

Анотація

У статті проаналізовано особливості репрезентації урбаністичного простору в регіональних медіатекстах на матеріалі тернопільських онлайн-видань “Терен” і “Наш день”. Простір розглянуто як семантичну й дискурсивну категорію, що ­формується через мовні засоби та наративні стратегії медіа. Мета дослідження – виявити семантичні моделі просторової репрезентації та з’ясувати роль топонімів і локативів у процесі ословлення міського середовища. Для досягнення мети застосовано дискурс-аналіз, контент-аналіз, а також семантичний і описовий методи, що забезпечили комплексне вивчення емпіричного ­матеріалу. Установлено, що медіатексти не лише відображають, а й конструюють просторову реальність, формуючи уявлення про місто як фізичний і соціокультурний простір. Визначено провідні семантичні моделі, серед яких ключовими є географічна й урбаністична, що у взаємодії забезпечують цілісне осмислення міського середовища. З’ясовано, що топоніми (зокрема урбаноніми) виконують функцію локалізації подій і водночас акумулюють культурно-історичні смисли, тоді як локативи уточнюють просторові координати й підвищують точність медійного повідомлення. Доведено, що поєднання цих одиниць є типовою мовною стратегією медіадискурсу, яка сприяє формуванню образу міста, відображає його культурну пам’ять і соціальні процеси та впливає на формування локальної ідентичності.