КОГНІТИВНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ АСПЕКТИ МЕТОНІМІЇ У ТВОРЕННІ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ БІЗНЕСУ ТА ІТ

Анотація

Статтю присвячено комплексному дослідженню когнітивних і прагматичних механізмів метонімічного переосмислення ­термінологічних одиниць в англомовному дискурсі сфер бізнесу та інформаційних технологій. Актуальність роботи зумовлена стрімкою діджиталізацією управління та потребою в “інтелектуальному стисненні” інформації для забезпечення ефективної комунікації в умовах дефіциту часу. Метою дослідження є дескриптивний та когнітивно-семантичний аналіз існуючих ­метонімічних моделей, а також обґрунтування прагматичних ризиків, що супроводжують використання висококонцентрованих ­семантичних одиниць. Теоретичне підґрунтя розвідки становлять концепції ідеалізованих когнітивних моделей (ICM) та теорія доменної матриці. У роботі чітко розмежовано явища “висвітлення домену” та безпосередньо “метонімічного зсуву референції”. На прикладі терміноконцепта TRIAGE продемонстровано складну міграцію знань між матрицями, де домени [ДЕФІЦИТ РЕСУРСІВ] та [ПРІОРИТЕТНІСТЬ] висвітлюються, тоді як [МЕДИЦИНА] та [ЕТИКА] затінюються. На основі аналізу фактичного матеріалу виокремлено п’ять домінантних метонімічних моделей: PRODUCER FOR PRODUCT (на прикладах термінів Salesforce, Slack), PLACE FOR INSTITUTION (Silicon Valley, Wall Street), INSTRUMENT FOR PROCESS (The Cloud, Pipeline, Sprint), PART FOR WHOLE (Headcount, The Stack), CONTROLLER FOR CONTROLLED (The Board, HR). Особливу увагу приділено прагматичному аспекту, зокрема феноменам “онтологічного тертя” та ризику “прагматичного провалу” в комунікації між фахівцями та “аут-групою”. Обґрунтовано, що метонімізація мови менеджменту сприяє конденсації знань, проте веде до деперсоналізації та зростання ризиків непорозуміння. У висновках визначено причини застосування метонімії та ризики надмірної метонімізації мовлення. Також окреслено перспективи вивчення інтерпретації метонімічних конструкцій штучним інтелектом.