УНІКАЛЬНІСТЬ АВТОРСЬКИХ ПІДПИСІВ ДО КАРТИН МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО: СИНТАКСИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз синтаксичних особливостей авторських підписів до картин Марії Примаченко, з’ясовано їхню структурну організацію, функційне навантаження та роль у формуванні художнього задуму. Актуальність ­дослідження зумовлена потребою поглибленого вивчення мовної організації імажонімів, зокрема словосполучень, речень та мінітекстів, які функціонують у взаємодії з візуальним мистецьким образом і становлять важливий складник інтерпретації художнього твору.
У процесі дослідження встановлено, що підписи до картин характеризуються значною синтаксичною різноманітністю. У ­їхній структурі функціонують оніми-словосполучення, а також оніми-фрази, які представлені і простими реченнями різних типів (поширеними й непоширеними, ускладненими й неускладненими), і складними реченнями (складносурядними, складнопідрядними, безсполучниковими, а також конструкціями з різними типами синтаксичного зв’язку). Виявлено активне використання експресивних синтаксичних засобів, зокрема інверсії, парцеляції, еліпсису, що зумовлює динамічність і емоційну насиченість висловлення. Окрему увагу приділено аналізу мінітекстів, які слугують важливим доповненням до творчого задуму мисткині та є одним із виявів унікальності її багатогранного таланту. Проаналізовано структуру й засоби зв’язку між компонентами мінітекстів, які спрямовують глядача на певне осмислення художнього змісту, акцентуючи на морально-етичних або емоційних аспектах, моделюють мінісюжет, який доповнює статичний образ картини динамікою.
З’ясовано, що авторські підписи виконують не лише номінативну функцію, а й інтерпретаційну, оцінну та емоційно-­експресивну. Вони поглиблюють зміст зображеного, розширюють асоціативне поле твору та відображають індивідуальне світобачення художниці. Отримані результати можуть бути використані в подальших дослідженнях синтаксису малих форм, а також у студіях, присвячених взаємодії вербального та візуального компонентів у мистецтві.