ЛІНГВІСТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ УКРАЇНИ В СУЧАСНОМУ АМЕРИКАНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
Ключові слова:
Камала Гарріс, Дональд Трамп, мовна репрезентація, Україна, дискурсний фреймінгАнотація
У статті досліджується мовна репрезентація України в політичних промовах Камали Гарріс і Дональда Трампа, виголошених упродовж 2022–2025 років, періоду, що позначається повномасштабним вторгненням Росії в Україну та його наслідками для трансатлантичної політичної комунікації. Дослідження доповнює наявні студіії в науковій літературі, що аналізують риторичні стратегії кожного з політиків окремо, однак не вивчали їхні стратегії репрезентації одного й того самого геополітичного обʼєкта через системний зіставний лінгвістичний аналіз. Спираючись на критичний дискурс-аналіз і теорію фреймінгу, стаття пропонує трирівневий (лексичний, граматичний і стилістичний) порівняльний аналіз корпусу, що охоплює 6 промов загальним обсягом близько 40000 слів. Аналітична модель передбачає виокремлення 13 мовних механізмів, кількісно верифікованих на матеріалі 62 тексторвих фрагментів з промов К. Гарріс і 44 фрагментів з промов Д. Трампа. Результати дослідження підтверджують, що обидва політики конструюють принципово відмінні дискурсні фрейми. Дискурс К. Гарріс реалізує фрейм солідарності, що характеризується ціннісно навантаженою лексикою, стійкою репрезентацією українців як активних історичних субʼєктів, та позитивним стилем мовленням із переважанням метафори. Дискурс Д. Трампа репрезентує Україну в межах прагматичного фрейму, що відрізняється транзакційною лексикою, персоналізованими конструкціями з займенником I та конфронтаційним стиленм мовлення. Дані підтверджують, що ці відмінності є системними в межах усього корпусу та структурно протиставленими на кожному аналітичному рівні. В цілому, аналіз результатів дослідження демонструє, що політичний дискурс активно конструює геополітичну реальність.