КОНЦЕПТУАЛЬНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ В МІЛІТАРНОМУ КОНТЕКСТІ: ДИНАМІКА САКРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ТА ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРУ ЗАМОВЛЯНЬ
Ключові слова:
мілітарний фольклор, сакральний простір, замовляння, ревіталізація, цифровізація, медіамем, вербальна магія, апотропеїчна функція, міметична зброя, польські дослідження фольклоруАнотація
Дослідження присвячене комплексному аналізу трансформації архаїчних фольклорних кодів в умовах повномасштабної російсько-української війни. У роботі детально проаналізовано зміщення координат сакрального простору та досліджено процес ревіталізації й цифровізації жанру вербальної магії. На основі актуального матеріалу сучасної мілітарної культури та новітнього поетичного дискурсу (зокрема, творчості С. А. Жадана, К. Е. Калитко, М. Р. Савки) продемонстровано, як традиційні захисні семантичні маркери, що історично належали до локального простору хати, печі чи порогу, переносяться на мілітарні об'єкти (бліндажі, окопи, військову техніку, засоби індивідуального захисту). Цей процес трактується як спосіб символічного освоєння та сакралізації небезпечного воєнного простору, перетворення його на умовну зону безпеки. Особливу увагу приділено еволюції жанру замовлянь та прокльонів під впливом сучасних комунікаційних технологій.
У контексті методологічного підґрунтя автор спирається на напрацювання польських вчених, зокрема теоретичні здобутки П. Гроховського у царині специфіки побутування електронного фольклору як тексту і культурної практики, а також досвід міжнародних інституційних проєктів під керівництвом А. Вилегали з фіксації воєнних наративів та усних свідчень війни. Крізь призму цих підходів український мілітарний контент, художня рецепція традиційних образів та інтернет-меми розглядаються як специфічна інструменталізована копінг-стратегія та елемент міметичної зброї.
Досліжено функціонування модифікацій народних замовлянь у просторі соціальних мереж (TikTok, Instagram, Facebook), де вони набувають ознак медіамемів. Визначено, що новітні вербальні формули втрачають свою класичну закритість та елітарність, трансформуючись у вірусний цифровий контент. Проаналізовано специфіку колективної ритуальної взаємодії в інтернет-просторі, де масове коментування патріотичних постів виконує функцію хорового заклинання. У статті доведено, що сучасний мілітарний фольклор поєднує прадавні ментальні структури з технологічними інструментами інформаційної епохи. Психотерапевтична, апотропеїчна та мобілізаційна функції вербальної магії адаптуються до вимог кіберпростору, перетворюючи архаїчний фольклор на ефективний інструмент психологічного захисту, каналізації суспільної агресії та конструювання національної ідентичності в умовах екзистенційної загрози. Усі цитати сучасних авторів мають чітку прив’язку до джерел.
