ПОНЯТІЙНІ ДОМІНАНТИ В ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧІЙ КОНЦЕПТОСФЕРІ ЄЛИЗАВЕТИ СТАРИНКЕВИЧ

Анотація

Як частина ширшого дослідження щодо розбудови засадничих елементів української перекладознавчої школи, ця стаття присвячена одній із провідних, але з історичних причин мало досліджених персоналій українського перекладознавства – Єлизаветі Іванівні Старинкевич. Авторська концептосфера перекладознавиці включає такі поняття та термінологічні одиниці на їх позначення як «точність», «настанова на точність», «художність», «пародійність», «передаваність», «непередаваність», «адекватність» та ін. Її авторська система понять формулює цілісну і послідовну перекладознавчу концепцію, що доповнила та посилила терміносистему і метамову української школи перекладознавства. Перекладознавча концепція Єлизавети Іванівни Старинкевич системно пов'язала лінгвістичну та художню компоненти перекладу, обґрунтувавши їхню нерозривність: без «точної» передачі мовних характеристик, на думку дослідниці, неможливе й художнє відтворення оригіналу. Водночас дослідниця поєднала лінгвістичні і літературознавчі підходи, закликала відтворювати авторські домінанти та уникати «перекладацької мови». Особливої ваги набуває той факт, що свої ідеї Єлизавета Старинкевич формулювала й відстоювала в умовах наростаючого ідеологічного тиску, що надає її теоретичним позиціям не лише наукового, а й громадянського виміру. Єлизавета Старинкевич випередила чимало ідей, але багато із її напрацювань лишились «непочутими» як наслідок історичних передумов. Повернення до її спадщини є не лише науковою необхідністю, а й актом культурної справедливості щодо покоління українських інтелектуалів, чия праця була свідомо знищена радянською системою.