СЕМАНТИЧНІ ТА ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОЛИСКОВИХ ПІСЕНЬ

Анотація

З’ясовано, що сучасні батьки хоч і співають колискових, але їх не пам’ятають, тоді як у збірниках, зібраних в інформаторів 23-30-х років народження міститься по 100-200 колискових.
Виявлено, що українські колискові є способом взаємодії виконавця й дитини та засобом впливу на сенсорну систему малюка. За допомогою теорії Д.Гріндера Та Р.Бендлера, було проаналізовано мовну (дискретну) карту колисанок та визначено, що образи в колискових представлені в візуальній, аудіальній, кінестетичній, нюховій, смаковій репрезентативних системах. Найбільший вплив виконавця на слухача здійснюється за допомогою кінестетичної та візуальної систем.
Заспокійливий ефект колискових – у монотонності, що досягається через простоту змісту та з допомогою анафори.
У декотрих текстах колисанок мовні конструкції схожі на форми замовлянь.
В окремих текстах колисанок формується певна позитивна картина світу про щасливе майбутнє життя дитини. У дівчаток картини інші, ніж у хлопчиків.
У декотрих колискових оспівується привабливий побут, такі пісні виконують терапевтичну функцію. Деякі колисанки нагадують нотатник: виконавець «проспівує» найближчі плани на день.
Ефект ситуативної психотерапії мають колисанки, в яких мати звіряється дитині у власних турботах, наприклад, жаліється, що залишилась вдовою або скаржиться, що її покинула родина.
Багато пісень виявляють не тільки психологічний стан виконавиці, а й фізичний (переважно – стан втоми).
Окремим типом колискових є ті, в яких використовується прийом шаржування. Існує й ряд колискових-прокльонів.
Оповідний характер мають колисанки, що нагадують казки на ніч. Це прості історії в пісенній формі.