Агора. Журнал соціальних наук

Перед обличчям міста

Дмитро Шевчук — 2023-02-23

У пошуках обличчя міста: практики самопрезентації міст України в індустріальну та постіндустріальну добу / за заг. ред. В. Кравченка та С. Посохова. Харків: Видавництво Точка, 2021. 564 с.

Чинники одностайності голосування фракцій у парламенті України (VIII та IX скликань)

Юлія Сасовська — 2023-02-23

Дослідження ґрунтується на вивченні фракційної одностайності в парламенті України VIII та IX скликань та чинників, що її визначають. Також із використанням теорії графів окреслено неформальні зв’язки всередині кожної з фракцій та депутатських груп обраних скликань. Саме на основі результатів поіменних голосувань за реформаторські законопроєкти було визначено показники одностайності із застосуванням індексу Хікса, відповідно вказано ті фракції парламенту України VIII та IX скликання, які найбільш одностайно та найменше підтримують реформаторські законопроєкти, а також визначено, яких саме сфер ці законопроєкти стосуються. Підтверджено теорію, що саме від характеру законопроєкту залежить подальша одностайність фракції щодо ухвалення його, а також те, що децентралізація у фракціях призводить до значно нижчого рівня одностайності. Неабияку роль у цьому процесі відіграє чинник наявності спільних інтересів у парламентарів. Емпірично підтверджено, що бізнес-інтерес є орієнтиром для деяких народних обранців у прийнятті відповідних законопроєктів. Визначено, які саме фактори були визначальними в період діяльності VIII та IX скликання: вік народних депутатів, політичний досвід, неприналежність до ФПГ, приналежність до фракції. Цінність отриманих результатів полягає у знаходженні найважливіших характеристик парламентарів, які сприятимуть (з певною ймовірністю) підтримати альтернативу “за” під час голосування за реформи та візуалізації наявних мереж зв’язків всередині кожної з фракцій та депутатських груп обраних скликань.

Політичний вплив на реформу децентралізації в Україні

Богдан Сітарський — 2023-02-23

Головна мета праці – дослідити політичний вплив та його корисливі прояви в народних депутатів України на процес формування та функціювання об’єднаних територіальних громад. У нашій роботі політичний вплив розкрито як елемент непрямої політичної агітації депутатів в окрузі через механізм надання фінансування та виділення державних субвенцій із державного бюджету України громадам, що є досить популярним та дієвим інструментом безпосереднього впливу на жителів об’єднаних територіальних громад. Перший розділ нашого дослідження присвячений вивченню та інтерпретації поняття політичного впливу та методам, якими можна його досліджувати. Другий розділ містить спробу проаналізувати прогалини реформи децентралізації, що зробили можливим поширення такого корисливого політичного впливу. Третій розділ містить емпіричну частину нашого дослідження, де ми отримали результати наявності взаємозалежності політичного впливу народних депутатів і обсягу виданих державних субвенцій громадам у 2020 році.

Динаміка ідентичності російськомовних громадян України до та після Революції гідності

Євген Синчук — 2023-02-23

У дослідженні проаналізовано рівень національної ідентичності російськомовних громадян України за визначеними часовими рамками, а саме до та після подій Революції гідності 2013-2014 років. Питання національної ідентичності в Україні вивчали від початку незалежності, а події 2014 року, що пов’язані з Євромайданом, окупацією Криму та війною на Донбасі стали додатковим каталізатором вивчення процесів творення та змін національної ідентичності в українському суспільстві. Одна з актуальних граней вивчення ідентичності українців є аналіз ідентичності зросійщених українців, які є невід’ємною частиною українського суспільства і на яких цілеспрямовано працювала російська пропаганда, проросійські політики та організації всередині України. Але події, які почалися від 2014 в Україні могли б ще суттєвіше вплинути на російськомовних громадян, а тому важливо проаналізувати цей вплив на ідентичність російськомовних громадян, адже ті чи ті зміни національної самоідентифікації в цій групі населення впливають на політичне та суспільне життя України. Для аналізу було використано дані соціологічного моніторингу, який здійснено в Київському міжнародному інституті соціології (КМІС). Соціологічні результати, які розміщені у вільному доступі, були проаналізовані методом описової статистики. Для аналізу обрано три індикатори, які є релевантними щодо визначення національної ідентичності російськомовних громадян в Україні. Серед них: “ставлення до незалежності України”, “трактування власної національної ідентичності”, “оцінка статусу російської мови в державі”. Щодо ставлення до незалежності, то у 2007 році на Півдні і Сході українці, які розмовляють російською мовою ставилися до незалежності досить по-різному. На Півдні України незначна перевага була в підтримці незалежності, а на Сході навпаки – в антипідтримці. 2017 року значна більшість громадян як на Сході, так і на Півдні підтримувала незалежність. У пункті самоідентифікації українці, які розмовляють російською мовою почали більше ідентифікувати себе українцями та менше росіянами, але впродовж 2014 року спостерігалася невизначеність самоідентифікації російськомовних громадян. У ставленні до статусу російської мови в Україні до 2014 року спостерігалася більша підтримка статусу другої державної мови, проте після 2014 року українці, які розмовляють російською мовою не розглядали статус російської мови як другої державної.

Аналітична культура та якість інформації у діяльності менеджера інформаційно-комунікативної сфери в Україні: проєктний підхід

Ганна Охріменко — 2023-02-23

Розглянуто питання якості інформації як основи аналітичної культури організації. Висвітлено концепції іноземних теоретиків та практиків у сфері інформаційного менеджменту. Структура дослідження прослідковує вирішення низки завдань. Перше завдання – презентувати базові характеристики фахівця з аналітичної культури в організації. На основі емпіричного аналізу були визначені такі характеристики, як “критичне мислення”, “креативність”, “компетентність”, “обізнаність”, “цілеспрямованість”, “уважність до деталей’, “знання новітніх технологій”. Наступним важливим кроком став аналіз міжнародного досвіду до концептуалізації вимог до якості інформації, з якою працюють інформаційні аналітики. Варто виокремлювати п’ять рівнів якості інформаційних потоків у менеджменті: зручність отримання інформації; корисність вмісту інформаційних потоків; достатність інформації; доступність до інформації та взаємодія між суб’єктами інформаційних відносин. Третім завданням дослідження є показ чинників, які перешкоджають отримати цінну інформацію для прийняття управлінських рішень. До основних перешкод належить перенавантаження інформаційних потоків та дублювання даних. Перспективою подальших досліджень у сфері аналітичної культури має стати проєктний підхід до вирішення питання підготовки фахівців з аналітичної культури ведення тренінгових програм для працівників інформаційних центрів, включення в освітні програми закладів вищої освіти навчальних компонентів з аналітичної культури.

Агора. Журнал соціальних наук

Перед обличчям міста

Чинники одностайності голосування фракцій у парламенті України (VIII та IX скликань)

Політичний вплив на реформу децентралізації в Україні

Динаміка ідентичності російськомовних громадян ­України до та після Революції гідності

Аналітична культура та якість інформації у діяльності менеджера інформаційно-комунікативної сфери в Україні: проєктний підхід

Динаміка ідентичності російськомовних громадян України до та після Революції гідності