МОВНА ОСОБИСТІСТЬ ТА ВИШУКАНА МОВНА ОСОБИСТІСТЬ ЯК КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ ЛІНГВОПЕРСОНОЛОГІЇ

Анотація

У статті розглянуто поняття мовна особистість та елітарна мовна особистість у фокусі нового лінгвістичного напряму – лінгвоперсонології. На основі ідей відомих лінгвістів (А. та Н. Загнітків, В. Карасика, Т. Космеди, О. Сахарової, А. Романченко та ін.) продемонстровано розмаїття наукових концепцій про зміст, рівневу модель та структурно-компонентний склад мовної особистості; висвітлено відомості про формування та становлення цього феномена в колі суміжних гуманітарних дисциплін. Обґрунтовано критерії виокремлення елітарної (вишуканої) мовної особистості з опертям на зразкове мовлення, високий інтелект, лінгвокреативність, морально-етичний образ, комунікативну компетенцію. Сформульовано твердження, що мовна особистість – явище багаторівневе, яке репрезентує колективну свідомість. А вишукана мовна особистість, маючи високий рівень володіння мовленням, може бути ще й зразком для вивчення рідної мови та формування мовленнєвої компетенції представників національної лінгвоспільноти.