ПРОСТОРОВІ КООРДИНАТИ МЕТАДРАМАТИЧНОЇ ПОЕТИКИ П’ЄС УЛАСА САМЧУКА

Анотація

У статті проаналізовано п’єси Уласа Самчука у світлі метадраматичної поетики. Метадрама стала провідною театральною та драматичною тенденцією в ХХ ст., направленою на саморефлексію театру як творчого простору і як філософської метафори світобудови. Серед численних прийомів та технік метадрами у межах запропонованого дослідження акцентовано на метадраматичному переосмисленні художнього простору. Наголошено, що Улас Самчук був пристрасним театралом, стежив за драматургійними тенденціями у світовій та українській літературі, що позначилося на його власних драмах. Матеріалом дослідження стали твори “Жертва пані Маї”, “Шумлять жорна”, “Слухайте! Слухайте! Говорить Москва!”. Метою студії є аналіз метадраматичних засобів у драматургії Уласа Самчука, зокрема визначення специфіки художнього простору в п’єсах автора. Серед прийомів метадрами у творах письменника визначено елементи антитеатрального дискурсу (“Жертва пані Маї”), інсценізацію судового засідання, як однією з форм культурних перформансів (“Жертва пані Маї”, “Шумлять жорна”). Інтермедіальному подвоєнню сценічної дійсності сприяє використання образу радіо. На прикладі одноактівки “Слухайте! Слухайте! Говорить Москва!” спостерігаємо конфлікт топосів, що стають художніми метафорами протиборчих ідеологій. Простір п’єси зазнає метадраматичного розщеплення завдяки нашаруванню географічних та метафізичних топосів, серед яких умовне ­індустріальне місто, де розташоване помешкання головного героя професора Чортомолова, міфологізована Європа, Москва як ідеологічний надпростір, Харків, що символізує травматичне минуле, до якого не хочуть повертатися персонажі, та Крим, що стає територію віртуального протистояння множинних утопій.