ПОНЯТТЯ ОРИГІНАЛЬНОСТІ ЛІТЕРАТУРНОГО ТЕКСТУ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД

Анотація

Оригінальність літературного тексту є ключовим поняттям у різних дисциплінах, таких як літературознавство та авторське право. Кожна з цих сфер по-своєму визначає оригінальність залежно від своїх цілей та підходів до аналізу текстів. У статті досліджується, як взаємодія цих дисциплін дозволяє глибше зрозуміти поняття оригінальності. У літературознавстві оригінальність насамперед розглядається як естетична категорія, що відображає унікальний творчий стиль автора, його новаторський підхід до тем і форм. Основними аспектами оригінальності в цьому контексті є творча індивідуальність, інтертекстуальність і стильова унікальність. Оригінальність у літературі часто балансує між новизною та інтеграцією традицій. В авторському праві оригінальність є юридичною категорією, яка визначає, чи підлягає твір охороні. Основні критерії включають створення твору як результату незалежної творчої діяльності, наявність конкретної форми вираження і відсутність прямого копіювання існуючого твору. Авторське право зосереджується на нових елементах тексту, які відрізняють його від інших. Міждисциплінарний підхід до оригінальності поєднує літературознавчі та юридичні перспективи, розглядаючи питання інтертекстуальності, роль експертної оцінки у спорах щодо плагіату і різні пороги новизни. Літературознавство визнає оригінальність в межах традицій, тоді як авторське право акцентує увагу на захисті нових і унікальних виражень. Синтез цих підходів дозволяє висвітлити культурне та правове значення оригінальності, пропонуючи комплексне розуміння того, як вона визначається, оцінюється та захищається в сучасному суспільстві.