ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Анотація

У статті розглядається інтеграція критичного мислення (КМ) у вивченні іноземної мови, підкреслюється його значення для підвищення когнітивних та комунікативних компетенцій учнів. Згідно з поширеною думкою, КМ можна визначити як здатність аналізувати, оцінювати та синтезувати інформацію, використовуючи незалежні та рефлексивні процеси мислення. У контексті вивчення мови КМ сприяє кращому розумінню та ефективній комунікації. Автори виділяють різні стратегії для розвитку навичок КМ у учнів, такі як завдання на вирішення проблем, дебати, рольові ігри та рефлексійні вправи в навчальній програмі. Особлива увага приділяється ролі КМ в автономному навчанні, яке забезпечує адаптивність учнів в інформаційну епоху. Крім того, автори обговорюють важливість методів оцінювання, що сприяють розвитку КМ, віддаючи перевагу відкритим питанням і проектам над стандартизованими тестами з множинним вибором. Такі оцінки надають студентам можливість продемонструвати свої аналітичні здібності та застосувати мовні навички у значущий спосіб. Це дослідження показує, що застосування критичного мислення в класах з вивчення мов допомагає покращити академічну успішність. Студенти з добре розвиненими навичками критичного мислення краще підготовлені до роботи зі складною інформацією, адаптації до різноманітних комунікативних контекстів та активної участі в процесі навчання. У дослідженні доводиться, що інтеграція критичного мислення в мовне навчання є необхідною для виховання вправних та вдумливих комунікаторів у сучасному інформаційному суспільстві.