ПЕРЕВАГИ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ХХI СТОЛІТТЯ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню діяльнісного підходу як інноваційної альтернативи традиційним методам навчання у контексті формування ключових компетенцій учнів XXI століття. У роботі визначено основні характеристики, принципи та переваги діяльнісної методології, а також здійснено комплексний порівняльний аналіз з традиційною освітньою моделлю. Окреслено суть діяльнісного підходу, що полягає у залученні учнів до активного конструювання знань через практичну діяльність, дослідження та розв’язання реальних проблем замість пасивного отримання готової інформації. 
Визначено важливість трансформації педагогічної ролі у рамках діяльнісного підходу, де вчитель виступає фасилітатором навчального процесу, створюючи умови для розвитку пізнавальної ініціативи та автономності учнів. Важливо, що впровадженні діяльнісної методики рекомендовано враховувати наявні ресурси, особливості роботи викладачів та забезпечувати інтеграцію різних дисциплін навколо реальних контекстів і проєктів.
Здійснено системний порівняльний аналіз діяльнісного та традиційного підходів за ключовими параметрами: змістом ­навчальних предметів, освітніми цілями, розподілом ресурсів, методами навчання та системою оцінювання. Найбільш вагомою відмінністю є зміщення акценту з керованої педагогом діяльності на активну участь учнів у власному навчальному процесі через автентичні проєкти та експериментальне навчання.
Проаналізовано результативність обох підходів та продемонстровано, що діяльнісна методика забезпечує підвищення ­академічної успішності, покращення мотивації до навчання, формування тривалого запам’ятовування інформації та розвиток компетенцій, необхідних для функціонування у сучасному динамічному світі. Діяльнісний підхід вирізняється орієнтацією на формування цифрової грамотності, адаптивності та здатності до самостійного навчання впродовж життя.
Отже, діяльнісна методологія, попри виклики у впровадженні, демонструє значні переваги порівняно з традиційними освітніми­ практиками, ефективно готуючи учнів до реалій XXI століття через розвиток критичного мислення, творчих здібностей та практичних компетенцій, що становить основу сучасної освітньої парадигми.