ФОРЕНЗІЙНА СТИЛОМЕТРІЯ СИНТАКСИЧНИХ СТРУКТУР У ЛІНГВІСТИЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ ЮРИДИЧНИХ ТЕКСТІВ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню форензійної стилометрії синтаксичних структур як інноваційного інструмента лінгвістичної експертизи юридичних текстів в умовах розвитку правової держави та зростання кількості правопорушень у цифровому середовищі. Актуальність теми зумовлена необхідністю удосконалення методів авторознавчої експертизи, здатних забезпечити об’єктивність, достовірність і допустимість доказів у кримінальному, цивільному та адміністративному судочинстві. Поява нових форм комунікації, поширення практики анонімізації та підроблення текстів актуалізують потребу у використанні синтаксичних маркерів як стійких індикаторів авторського стилю.
У роботі підкреслено міждисциплінарний характер форензійної стилометрії, яка поєднує надбання лінгвістики, ­криміналістики, права та інформаційних технологій. Розглянуто три основні підходи до аналізу текстів: класичний лінгвістичний, кількісний статистичний та гібридний, що інтегрує автоматизований аналіз із експертною інтерпретацією. Особливу увагу приділено синтаксису як рівню мовлення, менш схильному до свідомої маніпуляції. До ключових показників віднесено типологію речень, середню довжину висловлювань, специфіку підрядності, порядок слів, інверсію, уживання вставних конструкцій і дискурсивних маркерів. Системний аналіз цих характеристик дозволяє встановлювати своєрідний «синтаксичний почерк» автора.
Проаналізовано наукові підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників, які підкреслюють значення синтаксичних структур у класифікаційних та авторознавчих експертизах. Здійснено практичну апробацію методу шляхом форензійного аналізу автентичного науково-правового тексту, в ході якого виокремлено стійкі синтаксичні інваріанти автора. У статті наведено ­приклади з судової практики України, де результати лінгвістичної експертизи стали вирішальними для кваліфікації правопорушень, ­захисту честі, гідності, ділової репутації та авторських прав. Показано, що синтаксичний аналіз сприяє чіткому розмежуванню фактичних тверджень та оціночних суджень, що має безпосереднє юридичне значення.
Узагальнюючи результати, автори доходять висновку, що форензійна стилометрія є перспективним напрямом розвитку судово-лінгвістичних досліджень, який поєднує традиційні й новітні підходи, сприяє підвищенню доказової сили експертних ­висновків і забезпечує баланс між науковою обґрунтованістю та потребами судової практики. Подальший розвиток цього ­напряму можливий через інтеграцію автоматизованих алгоритмів обробки тексту й використання корпусних ресурсів української мови.