АНТРОПОЦЕНТРИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГАСТРОНОМІЧНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)

Анотація

Стаття присвячена порівняльному аналізу фразеологічних одиниць із гастрономічним компонентом в українській та англійській мовах у межах антропоцентричної парадигми. Дослідження ґрунтується на положеннях когнітивної лінгвістики, зокрема теорії концептуальної метафори та лінгвокультурологічному підході, що дозволяє розглядати гастрономічні образи як сферу, що виступає джерелом для осмислення фізичних, емоційно-психологічних, інтелектуальних та морально-етичних характеристик людини. Актуальність роботи зумовлена антропоцентричною парадигмою сучасної лінгвістики та потребою поглибленого ­вивчення когнітивних механізмів метафоризації у фразеологічній системі мови.
У статті проведено семантико-когнітивний, описовий та компонентний аналіз фразеологічних одиниць, зафіксованих у ­сучасних фразеографічних джерелах, а також застосовано порівняльний метод для виявлення універсальних і національно-специфічних моделей метафоризації. Виокремлено чотири основні підгрупи фразеологічних одиниць, що репрезентують фізичні, емоційно-психологічні, інтелектуальні та морально-етичні характеристики людини.
Доведено, що в обох мовах функціонують базові когнітивні моделі, зокрема ЛЮДСЬКА ЗОВНІШНІСТЬ = ВЛАСТИВОСТІ ЇЖІ, ЕМОЦІЙНИЙ СТАН = СМАК / ХАРЧОВА СИТУАЦІЯ, МИСЛЕННЯ = ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ, МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ = ЕКОНОМІЯ ХАРЧОВОГО РЕСУРСУ.
Водночас, виявлено національно-культурну специфіку реалізації цих моделей: українська фразеологія тяжіє до інтроспективного відображення внутрішніх станів і категорій соціальної рівноваги (хліб як символ праці, справедливості та взаємності), тоді як англійська найчастіше акцентує на ситуативності, ступені завершеності процесу та принципах відповідальності та лояльності, відданості. Отже, гастрономічні фразеологізми постають як цілісна система антропоцентричної концептуалізації, що відображає взаємодію мови, культури та когніції.