ОСОБЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ CLIL-ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ
Ключові слова:
іншомовна комунікативна компетентність, іноземна мова за професійним спрямуванням, професійне спілкування, інтегроване навчання, метод, CLIL-технологіяАнотація
У статті аналізуються особливості практичного застосування CLIL-технології у процесі викладанні навчальної дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» здобувачам вищої освіти немовних спеціальностей. Актуальність дослідження викликана необхідністю модернізації освітнього процесу в закладах вищої освіти, що передбачає поєднання професійної підготовки з формуванням іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців. У дослідженні розглянуті теоретичні засади CLIL-методики, окреслені її основні принципи та охарактеризовані передумови ефективного впровадження в освітній процес.
Мета даної статті полягає в огляді практичного застосування CLIL-технології як інноваційного методу на практичних заняттях з навчальної дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)».
В межах дослідження розглядаються такі ключові поняття: іншомовна комунікативна компетентність, іноземна мова за професійним спрямуванням, професійне спілкування, інтегроване навчання, метод, CLIL-технологія.
У статті розкрита сутність CLIL‑методики як інтегрованого дидактичного підходу, за допомогою якого іноземна мова використовується як інструмент засвоєння фахового змісту навчальних дисциплін. Особливу увагу приділено можливостям практичної імплементації цього методу під час проведення практичних занять з іноземної мови за професійним спрямуванням. Автор наводить приклади завдань, спрямованих на інтеграцію мовної підготовки з професійними знаннями, зокрема вправи на засвоєння термінології, аналіз фахових текстів, проблемно-ситуативні завдання, опис схем, міні-проєкти та рольові ігри.
У роботі аргументовано, що використання предметно-мовного інтегрованого методу сприяє підвищенню мотивації здобувачів вищої освіти, розвитку їхніх комунікативних і когнітивних умінь, формуванню професійної іншомовної компетентності та критичного мислення. Зроблено висновок про доцільність подальшого впровадження цієї методики в освітній процес.
