ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНІ ГРУПИ Й ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ВИНОСКИ В РОМАНІ ІСКЕНДЕРА ПАЛИ «СМЕРТЬ У ВАВИЛОНІ КОХАННЯ В СТАМБУЛІ»
Ключові слова:
перекладацька виноска, посторінкова зноска, позатекстовий переклад, глосарій, лінгвокультурна адаптаціяАнотація
Стаття присвячена специфіці перекладацької виноски як одного зі способів перекладу, аналізу лексико-тематичних груп слів, що коментуються, та функціональних особливостей перекладацьких виносок у романі Іскендера Пали «Смерть у Вавилоні Кохання в Стамбулі», перекладеного українською мовою Олесем Кульчинським. Було встановлено, що жанрова приналежність твору (інтелектуальний бестселер), рівень освіченості автора, енциклопедизм багато в чому визначають необхідність появи та кількість перекладацьких виносок, особливо якщо враховувати інший лінгвокультурний простір, відмінності у релігійному світогляді, перелік прецедентних текстів та знакових персоналій, з якими непідготовлений український читач незнайомий або має дуже загальні уявлення. Текст художнього перекладу, що став об’єктом лінгвістичного та перекладацького аналізу, є зразком поєднанням трьох варіантів пояснення, коментування у тексті твору: внутрішньотекстового (у вербальній структурі тексту-перекладу), підтекстового (посторінкових) та позатекстового у вигляді глосарію, у якому повторюється визначення деяких реалій, що тлумачилися у інших двох типах виносок. Проаналізований нами матеріал засвідчив розмаїття лексико-тематичних груп перекладацьких виносок, що презентують як безеквівалентну лексику турецької мови, так і подають загальну енциклопедичну інформацію. Значна частина лексики, яка потребує пояснення, є архаїзмами та історизмами. Перекладацька виноска – один із важливих способів перекладу інтелектуальних бестселерів, що вимагає професійної майстерності перекладача, розуміння необхідності усунення потенційних лакун при сприйнятті тексту-перекладу. Виноска може мати різне функціональне навантаження: пояснення, тлумачення, уточнення, доповнення, коментар тощо. Містить різну за характером інформацію: лінгвокраїнознавчу, історико-культурну, власне лінгвістичну. Реалізується у типових моделях, що характеризуються наявністю сталих компонентів. Перекладацька виноска співіснує в тексті-перекладу з іншими формами коментування (внутрішньотекстовим та позатекстовим у вигляді глосарію). Це, у свою чергу, потребує уніфікації підходів подачі матеріалу тощо.
