ДОМІНАНТИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ В УПРАВЛІННІ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИМИ ВИТРАТАМИ АВІАКОМПАНІЇ

Анотація

На відміну від світових тенденцій, в Україні спостерігається значне зниження попиту на авіаперевезення, що пов’язано, з одного боку, з падінням платоспроможності населення, здатного отримувати цей вид послуг, а з іншого – з «війною цін», коли фінансово стійкі іноземні авіакомпанії шляхом демпінгу цін переманюють основну масу вітчизняних пасажирів. У зв’язку з цим з’являється нагальна потреба пошуку ефективних способів управління експлуатаційними витратами як основи гнучкої тарифної політики на авіаперевезення.
Доведено, що одним із найбільш дієвих способів управління експлуатаційними витратами авіакомпанії є чітке дотримання норм облікової політики, що потребує окреслення її домінант відповідно до інформаційних потреб авіаперевізників на сучасному етапі розвитку економічних відносин в Україні. Зокрема вмотивовано, що на зміну котловому методу обліку витрат має прийти позамовний метод у поєднанні з елементами методів «стандарт-кост» та АВС. При цьому основним об’єктом калькулювання авіакомпанії має стати індивідуальна собівартість рейсу, яка буде враховувати льотно-технічні властивості повітряних суден та індивідуальні витрати, характерні для здійснення окремого рейсу. Для подолання проблеми знеособлення обліку експлуатаційних витрат запропоновано авіакомпаніям використовувати елементи АВС-калькулювання, що уможливить пряме простеження виробничих накладних витрат до окремих видів авіарейсів (повітряних суден).
Зазначено, що поліпшення обліку експлуатаційних витрат авіатранспортних компаній України треба вбачати не лише в удосконаленні елементів облікової політики, але й у чіткому їх виконанні. Відтак, у статті запропоновано модель оцінювання якості виконання норм Наказу про облікову політику, яка ґрунтується на експертно-орієнтовному підході, і її практичне застосування, сприятиме вдосконаленню обліку експлуатаційних витрат у контексті підвищення контролю за їх використанням.