ВІДКРИТИЙ БАНКІНГ ЯК ІНСТИТУЦІЙНА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Анотація

Статтю присвячено комплексному дослідженню відкритого банкінгу як інституційної та технологічної основи формування інноваційної підприємницької культури у фінансовому секторі. У статті розкрито сутність відкритого ­банкінгу як моделі регламентованого обміну фінансовими даними через стандартизовані прикладні ­програмні інтерфейси (далі API), що виступають технологічним каналом взаємодії між банками та третіми сторонами ­(постачальниками платіжних послуг, фінтех-компаніями, агрегаторами) за умови експліцитної згоди клієнта. ­Обґрунтовано трансформацію традиційної «закритої» банківської архітектури в платформенну екосистему, де клієнт стає центральним суб'єктом управління даними, а API забезпечують безшовну інтеграцію сервісів. Проаналізовано міжнародний досвід імплементації відкритого банкінгу, зокрема, регуляторні моделі Competition and Markets Authority у Великій Британії, директиву PSD2 у Європейському Союзі, яка стала ключовою регуляторною віхою, запровадивши обов'язковий доступ третіх сторін (AISP, PISP) до платіжних рахунків та встановивши єдині стандарти безпеки й комунікації через API, а також ринково-орієнтовані та інфраструктурні підходи в Сінгапурі та Індії. 
Окрему увагу приділено українському контексту, включаючи імплементацію положень відкритого банкінгу ­Національним банком України у 2025 році на основі гармонізації з вимогами PSD2, що передбачає обов'язкове надання банками базових API у реальному часі та ліцензування третіх постачальників. Визначено ключові переваги моделі – посилення конкуренції, розвиток інноваційних фінтех-продуктів (агрегатори рахунків, персоналізований скоринг, автоматизоване бюджетування), підвищення фінансової інклюзії, а також оптимізацію діяльності малого та ­середнього бізнесу (далі – МСБ). Показано, що відкритий банкінг створює сприятливе середовище для розвитку підприємницької ініціативи, знижує бар’єри входу на ринок фінансових послуг та стимулює появу нових бізнес-­моделей, орієнтованих на клієнтоцентричність, гнучкість та швидке впровадження інновацій.
Акцентовано, що формування підприємницької культури в умовах відкритого банкінгу проявляється у ­зростанні рівня цифрової грамотності суб’єктів господарювання, поширенні практик відкритих інновацій, партнерської ­взаємодії між банками та фінтех-компаніями, а також у розвитку культури управління даними як стратегічним ресурсом. Відкритий банкінг сприяє формуванню довіри, прозорості та відповідальності у фінансових відносинах, що є ключовими цінностями сучасної підприємницької культури. Окреслено основні виклики, пов’язані з кібербезпекою та захистом персональних даних при передачі через API, регуляторною фрагментацією у різних юрисдикціях та необхідністю технологічної модернізації банківських систем.