HOMO VIRTUALIS ЯК BIOS POLITIKOS: НОВІ ВИМІРИ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Ключові слова:
ідентичність, віртуальне, алгоритмічне посередництво, мережеве суспільство, політична участьАнотація
Дослідження спрямоване на вивчення аспектів трансформації політичної ідентичності у цифрову добу, зосереджуючись на особливостях переходу від стабільних, колективних зв’язків до більш мінливих, мережевих ідентифікацій. Спираючись на праці сучасних філософів, соціологів, теоретиків медіа, які аналізують інформаційне мережеве суспільство, досліджується вплив цифрових платформ, соціальних медіа та алгоритмічного управління на індивідуальні та колективні політичні ідентичності. Виникнення децентралізованої та проблемно-орієнтованої політичної приналежності кидає виклик традиційним формам партійної та національно-державної ідентичності. Соціальні медіа сприяють новим формам активізму, спонукаючи стрімку мобілізацію, поляризацію та фрагментацію публічного дискурсу. Водночас цифрова комунікація розширює можливості маргіналізованих груп, надаючи їм платформи для політичного самовираження та колективних дій поза традиційними інституційними рамками. Однак аспекти політичної ідентичності в умовах мережевого суспільства, рідко стають предметом дослідження українських вчених. У цьому дослідженні стверджується, що політична ідентичність в інформаційному суспільстві стає динамічною, адаптивною та формується як технологічними можливостями, так і соціокультурними трансформаціями, відображаючи подвійну природу змін – цифрові технології створюють нові форми політичної участі та плюралізму, вони також створюють проблеми для демократичних дискусій і стійких політичних зв’язків. Розуміння цих змін має вирішальне значення для аналізу сучасної політичної поведінки та простору демократичного управління, що розвивається.
