СВІТОГЛЯДНЕ ПІДГРУНТЯ ВИБОРУ СТРАТЕГІЙ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В КОНФЛІКТІ

Анотація

У статті аналізується взаємозв’язок типу світогляду особистості та вибору стратегій поведінки під час конфлікту. Припускається, що вибір стратегій поведінки залежить від особливостей світогляду. Людина свідомо чи несвідомо надає перевагу тим стратегіям поведінки, які підтверджують її світогляд, навіть якщо такий вибір може затягнути або ексалувати конфлікт. За основу беруться стратегії запропоновані К. ­Томасом та Р. Кілманном: уникнення, суперництво, пристосування, компроміс, співпраця.
Світогляд аналізується у міждисциплінарному філософсько-психологічному контексті, він тлумачиться як форма загального людського самовизначення у світі. Описується та аналізується його видова різноманітність. У статті доводиться, що саме світогляд визначає загальні тенденції поведінки учасників конфлікту, які не будуть залежати від ситуації чи зміни обставин конфліктної ситуації.
Індивід з альтруїстичним, гуманістичним, цілісним чи внутрішньо злагодженим світоглядом схильний до використання м’яких стратегій поведінки в конфлікті, таких як компроміс чи співпраця (якщо особливості конфліктної ситуації не вимагають іншого вибору). Ці стратегії потребують уважного, суб’єктного та діалогічного ставлення до опонента. Таке ставлення можливе у випадку цілісності та гармонійності власної картин світу, розуміння свого місця у ньому.
Натомість фрагментарний, суперечливий, егоїстичний, антигуманний чи цинічний типи світогляду ­сприяють свідомому чи несвідомому використанню жорсткого стилю поведінки у конфлікті. Стратегія ­суперництва передбачає знецінення, знеособлення, об’єктивацію опонента. Стратегії суперництва, пристосування та уникнення пов’язані із значними психологічними змінами, які відбуваються під час ескалації. Тому конструктивне закінчення конфліктних ситуацій передбачає не лише раціоналізацію своєї поведінки в конкретних ­обставинах, а й роботу над своєю картиною світу, усвідомлення себе, своїх цінностей та потреб, свого місця у світі.