ПСИХОЛОГІЧНА МЕТОДОЛОГІЯ ПЕРФОРМАНСУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Анотація

У статті обґрунтовано характер і перспективу психологічної методології перформансу в освітньому процесі вищої школи, що передбачає наявність трьох аспектів: перформанс як екзистенційна ситуація довіри; перформанс як активна та динамічна взаємодія між учасниками; перформанс як спільне поле для творення цінностей і смислів. У статті показано, що перформанс як екзистенційна ситуація довіри – необхідний крок у створенні комфортного середовища для подальшої взаємодії між студентами (групою) та викладачем (модератором). Запропоновано поняття міметичної інверсії, яке потрактовано як тілесно-емоційне наслідування рольових моделей викладача заради відтворення певних сценаріїв. Наступний крок – активна та динамічна взаємодія між учасниками перформансу, що передбачає особливий мисленнєвий та тілесний вид діяльності. Основним у перформативній діяльності між учасниками освітнього процесу є демонстрація та ритуалізація перформативних дій. Третій компонент передбачає перформативне засвоєння як фахових, так і життєвих цінностей і смислів, максимально наближуючи освітній процес до життєвої діяльності.
Перспективний напрям дослідження – втілення психологічної методології перформансу у процесах розуміння, зокрема на когнітивному, метакогнітивному рівні та системах «модератор – група – процес» і «модератор – ­особистість – процес».