ЛІДЕРСТВО ТА КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ПРИКЛАДНІ ПІДХОДИ

Анотація

У статті розглядається взаємозв’язок між лідерством та корпоративною культурою в публічному управлінні, визначаються ефективні підходи до їх інтеграції з метою підвищення результативності діяльності державних органів. Автори досліджують сучасні моделі лідерства, що застосовуються в державному секторі, серед яких трансформаційне, ситуативне, трансакційне, колегіальне, ціннісне та службове лідерство. Кожна з моделей ­розглядається ­через призму впливу на організаційну культуру, мотивацію персоналу та здатність державних установ адаптуватися до змін. У статті акцентується увага на специфічних викликах, з якими стикаються ­керівники публічного сектору: високий рівень бюрократії, обмежені ресурси, необхідність прозорості та підзвітності перед громадянами, а також потреба у швидкому реагуванні на зміни соціально-економічного та політичного ­середовища. Підкреслюється, що ефективне лідерство у публічному управлінні поєднує управлінські навички з соціально-­психологічними підходами, спрямованими на розвиток людського потенціалу та формування довіри між працівниками і керівництвом. Особлива увага приділяється корпоративній культурі як системі цінностей, норм, правил і поведінкових стандартів, що визначають взаємодію співробітників та ефективність організації. Стаття описує три рівні корпоративної культури: артефакти, цінності та норми, основні припущення, а також типи культури: кланову, адхократію, ринкову та ієрархічну. Показано, як різні моделі лідерства взаємодіють із цими типами корпоративної культури, підвищуючи ефективність організаційної діяльності та рівень задоволеності працівників.
У статті виокремлено основні завдання для практичного вдосконалення публічного управління.