ІНВЕНТАР МІСТА ЗАСЛАВА 1700 РОКУ

Анотація

У статті проаналізовано інвентар міста Заслава 1700 р. Розглянуто структуру, датування та ­обставини укладення документу. Джерело дозволяє реконструювати топографію Заслава, що складався з двох частин – Старого (9 вулиць і замок) та Нового міста (5 вулиць і фортеця). Інвентар містить відомості про стан оборонних споруд, більшість з яких перебували в занепаді. Простежено ­соціальну структуру міста: шляхта (15,6%), духовенство (1,1%) міщани (73,1%) та військові (10,2%). ­Магдебурзьке право існувало в місті в обмеженому обсязі. Містяни зверталися до власниці Заслава, ­княгині Т. ­Любомирської, з проханням щодо повторного надання привілею. Мешканці брали участь у міському самоврядуванні через виборний колегіальний орган – магістрат. У документі зафіксовано його урядників: війта, бурмистра, міського писаря тощо. В економічному розвиткові важливе значення ­посідали ремесло та промисли. У Заславі функціонували млини, броварні, винниці та фільварок. Етнорелігійний склад населення відзначався різноманіттям: українці (62,9%), поляки (21,2%), євреї (14,4%), а також татари, угри й волохи (1,5%). У місті наявні русько-унійна, римо-католицька, православна та юдейська громади. Інвентар фіксує соціально-економічний стан, рівень повинностей і демографічні особливості Заслава початку XVIII ст., становлячи важливе джерело для вивчення історії міст Волині та Правобережної України.