ПЕРФОРМАТИВНИЙ ВИМІР СУЧАСНОЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ТА ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Ключові слова:
перформанс, перформативність, соціальна реальність, культура, освіта, театр, драмаАнотація
Ця стаття є частиною дослідження онтології театральності та перформативності в соціокультурному вимірі, мета якої – визначити основні віхи утворення поняття перформативності в світовій культурі, а також прояви перформативності у творенні соціальної реальності в соціокультурному та освітньому просторі. Текст висвітлює зростаючий інтерес до перформативних мистецтв українськими культурними організаціями та дослідниками, який став значущим після початку вторгнення Росії в Україну.
У статті порушується питання різноманітності мистецьких та соціокультурних ініціатив, що розвивають перформативні практики. Зокрема, відсутність системного підходу та глибокого розуміння понять перформансу та перформативності серед українських дослідників спонукає до актуалізації цієї проблеми. Також розглянуто походження цих термінів з лінгвістики, а їх трансформацію та вплив на культуру та суспільство висвітлюється через призму праць таких авторитетних філософів та теоретиків перформативності, як Джон Л. Остін, Річард Шехнер, Еріка Фішер-Ліхте.
У статті сфокусовано увагу на питання ідентичності, проблеми розуміння культурного спадку та взаємодії із світовим культурним контекстом через призму перформативних практик. Зважаючи на це, важливою є тема важливості усвідомленості власних дій і їх впливі на соціальну реальність, тому розглянуто приклади того, як перформанси впливають на глядачів і навпаки. Водночас підкреслено, що філософського підґрунтя перформативних практик уможливлює вплив на спосіб сприйняття і розуміння світу. Загалом, у статті осмислено необхідність комплексного підходу до перформативної діяльності, акцентуючи на значенні для розвитку сучасної культури та необхідності досліджень інтеграції в цей процес з боку українського суспільства.
