ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: ГУМАНІЗМ І ДУХОВНІСТЬ

Анотація

У статті розкрито дослідження Київської світоглядно-антропологічної школи, зокрема, В. ­Шинкарука, М. Поповича, Є. Бистрицького, В. Горського, С. Кримського, В. Іванова В. Табачковського, В. Нічик, С. ­Пролеєва. Висвітлюється діяльність людини як форма і спосіб практично-духовного освоєння світу, аналізуючи її світогляд, культуру. Вживається термін «гуманітарний» як похідний від гуманізму. 
 Виокремлено важливість гуманітарних наук для вдосконалення соціально-політичної освіти інтелігенції на основі принципу діяльності. Проведено аналогію між творчістю Тараса Шевченка і сучасним гуманістичним рухом України. 
 Зазначено, що Володимир Шаян, Степан Ярмусь, Тарас Закидальський, Ірина Гузар досліджують творчість Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Франка, виокремлюючи особливості духовності українців, їхнє моральне життя, що підносить людину до ідеалу добра, облагороджує її. Унікальність філософських ідей розкривають людську духовність, поєднуючи активність розуму, серця та духу, як ідеалів Добра та ­Благодаті, що постають із чеснот Віри, Надії, Любові.
Акцентується увага на створення унікальної філософської думки на межі двох епох – бароко і романтизму – твори Григорія Сковороди і Тараса Шевченка впливають на моральне життя людей, спонукаючи ­пізнавати світ та самих себе.
Підкреслено про вагомість досліджень «сковородіани» і представників Наукового товариства Тараса Шевченка (НТШ) – це сила, яка здатна пробудити народ від довголітнього сну. Духовність і гуманізм Ґете та Шевченка, важливі сьогодні. 
Висвітлено, що українцям потрібен новий гуманістичний рух, який буде працювати із суспільством на рівні сенсів. Займатися просвітництвом, формувати масову підтримку, залучати людей до захисту прав і свобод. Такий рух має об’єднувати інтелектуалів та громадянські спільноти різних країн. Права людей та ідеї свободи є універсальними, тому не мають державних кордонів.