САМОПІЗНАННЯ В ОСВІТІ: ЕТИЧНИЙ ВИМІР

Анотація

У статті розкривається етичний вимір самопізнання в освітньому процесі, при цьому концепт «самопізнання» береться як важлива категорія філософсько-освітнього дискурсу. Засобами досягнення поставленої мети постає теоретична діалектика у її класичному варіанті, виражена через необхідні категоріальні зв’язки. Тим самим вона розуміється як логіка і теорія пізнання, доведені до етики, естетики і тим самим до мислячої педагогіки. У статті обґрунтовується думка, що у межах нового педагогічного мислення вся освіта може бути розкрита як процес самопізнання обох учасників педагогічної взаємодії. Самопізнання тоді тлумачиться не як деяка інтроспекція, не як копирсання в самому собі. Воно за своєю істиною постає як впізнавання себе у світі, який, своєю чергою розкривається як культура, як таке, що звернене до нас. Світ людини, людських стосунків стає дзеркалом мене самого, і таке дзеркало не замулене ані моїм прагненням до самоствердження, ані моєю зарозумілістю, пихатістю. Головне у самопізнанні – не «пізнати самого себе», а впізнати себе. У статті виховання розуміється як реальне живлення душі духом, при цьому протиставляється звичний концепт «соціалізація», який, на нашу думку, вводить як теоретичну, так і практичну педагогіку в оману, вдалому і глибокому концепту «спів-буттєва освітня спільність», всередині якої і відбувається виховання як таке, оскільки саме тут спілкування як спів-буття водночас виступає як власне подія, а не щось знечулене, байдуже, функціональне. При цьому етичний вимір тлумачиться не просто як «складова частина» або «напрямок виховання», як це звично тлумачиться в межах старого, традиційного педагогічного мислення, а як сама істотність виховання духу, виховання правдою, що особливо яскраво виявляється при розгляді філософсько-освітнього змісту феномену совісті. Для розгортання освітнього процесу саме як самопізнання необхідно переорганізувати його на засадах нового педагогічного мислення, відповідно – зовсім іншої педагогіки. І тоді власне моральні завдання виховання можуть бути адекватно виконані.