РОЛЬ РЕЗИЛІЄНСУ У ЗАПОБІГАННІ ПРОКРАСТИНАЦІЇ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ОПАНУВАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ: УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКО-СЛОВАЦЬКИЙ ДОСВІД

Анотація

У статті досліджено проблему прокрастинації студентів крізь призму вивчення іноземної мови. Зосереджено увагу на ролі резилієнсу у запобіганні прокрастинації в українських студентів під час опанування англійської мови (групи № 1), а також в українців, які навчаються за кордоном (Словаччина, Польща) або змушені були покинути територію України через російську агресію та розпочати вивчення іноземної мови (словацької та польської) (група № 2). Застосування опитувальника «Ступінь вираженості прокрастинації» М. Кисельової (українська версія Л. Карамушка, О. Бондарчук, Т. Грубі), методики діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні М. Снайдера, Resiliency Assessment Scale (SPP–25), by N. Ogińska-Bulik i Z. Juczyński (укр адаптація У.Нікітчук, В.Кондратюк), дозволило емпірично засвідчити перевагу високого та середнього рівня загального показника рівня прокрастинації у респондентів першої (відповідно 59% та 34%) та другої (64% та 36%) груп; перевагу середнього та низького рівня мовного самоконтролю у респондентів першої (відповідно 63% та 22%) та другої (відповідно 39% та 32%) групи респондентів; перевагу високого та низького рівня резилієнсу у респондентів групи №1 (відповідно 40% та 32%) та респондентів групи №2 (відповідно 36% та 36%). За допомогою коефіцієнта кореляції Спірмена виявлено помірний оберненопропорційний двостронній кореляційний зв'язок між показниками прокрастинації «Мотиваційна недостатність» (r=-0,377, p=0,05) та загальним рівнем резилієнсу, шкалою резилієнсу «Відкритість на новий досвід» (r=-0,413, p=0,01), а також шкалою резилієнсу «Толерація до невдач і ставлення до життя як до виклику» (r= -0,325, p=0,05) респондентів першої групи. Виявлено помірну оберненопропорційну односторонню кореляцію між показниками шкали прокрастинації «Тривожність» і шкалою резилієнсу «Толеранція до невдачі і ставлення до життя, як до виклику» (-0,334, p=0,05), помірну прямопропорційну односторонню кореляцію між показниками шкали прокрастинації «Перфекціонізм» та шкалою резилієнсу «Оптимістичне ставлення до життя і здатність до мобілізації у важких ситуаціях» (0,355, p=0,05) у респондентів групи №2, а також помірну прямопропорційну односторонню кореляцію між показниками шкали резилієнсу «Відкритість на новий досвід і почуття гумору» і показниками комунікативного контролю (0, 348, p=0,05) у респондентів цієї ж групи. Результатами дослідження статистично засвідчено вагомість розвитку резилієнсу задля запобігання прокрастинації студентів, які опановують англійську мову в Україні, зокрема профілактики їхньої мотиваційної недостатності та гнучкого реагування на змінену ситуацію, комунікативного самоконтролю респондентів, які вивчають словацьку та польську мови за її межами. Водночас наголошено на вагомості зменшення рівня тривожності та актуальність розвитку вольових зусиль у респондентів другої групи задля розвитку їхнього резилієнсу