ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ЕМІГРАЦІЙНОГО УРЯДУ УНР В КРАЇНАХ ЄВРОПИ ТА ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ (1924–1940 рр.)
Ключові слова:
уряд УНР в екзилі, дипломатичне представництво, дипломатична місія, посол, еміграційний уряд, de facto, українське питання, офіційне визнанняАнотація
У статті охарактеризовано становище і діяльність дипломатичної служби екзильного уряду Української Народної Республіки в країнах Європи та Північної Америки у 1924–1940 рр. З’ясовано, що Варшава та Париж були центрами здійснення й координування тогочасної зовнішньої політики УНР. Показано ставлення зарубіжних держав до українського питання. Проаналізовано основні віхи зовнішньополітичної активності, роботу дипломатичних представництв і послів еміграційного уряду. Звернено увагу на те, що дипломатична діяльність носила винятково громадський характер, оскільки після підписання Ризького договору 1921 р. еміграційний уряд УНР не мав офіційних представництв в іноземних державах. Наголошено на тому, що активна зовнішньополітична діяльність здійснювалася не лише в західноєвропейських державах, а й у регіоні Центрально-Східної Європи. Висвітлено зовнішньополітичну та суспільну активність у Сполучених Штатах Америки та Канаді.
