ДІЯЛЬНІСТЬ МАРКА АНТОНОВИЧА В СТУДЕНТСЬКОМУ ТОВАРИСТВІ НАЦІОНАЛЬНОГО СОЛІДАРИЗМУ «ЗАРЕВО»

Анотація

У статті розглянуто діяльність Студентського товариства національного солідаризму «Зарево» та роль Марка Дмитровича Антоновича як засновника, активного діяча та провідника організації. Зокрема, проаналізовано основні вектори роботи «Зарева», встановлено внесок М. Антоновича у його створення, інституційну та ідеологічну розбудову, охарактеризовано найактивніший період діяльності товариства та визначено основні причини припинення діяльності.
Товариство було засноване 1949 р. в Мюнхені і його головою став М.Д. Антонович. Діяльність «Зарева» розповсюджувалася на території Європи, Північної Америки та Австралії. Членами товариства переважно були студенти, більшість яких пізніше стали відомими політично-громадськими діячами та вченими. Ідеологічним підґрунтям «Зарева» була доктрина національного солідаризму. Представники організації вважали, що саме національний солідаризм сприятиме в майбутньому творенню української незалежної соборної держави та покращить умови повноцінного національного розвитку українців. Ідеологічним наставником товариства був А. Мельник та ідеологія керованого ним Проводу українських націоналістів (ПУН). Основними напрямами роботи «Зарева» були організаційна, наукова, видавнича та громадська діяльність. Головною метою діяльності товариства була підготовка національно-свідомої молодої інтелігенції. Планувалося, що молодь, формування свідомості якої відбувається в межах діяльності товариства, буде фундаментом молодої української незалежної держави у політичній, економічній та культурних сферах.
Марко Антонович очолював організацію тривалий термін, протягом якого вміло організовував роботу «Зарева». Окрім головування у товаристві він очолював Літературну комісію та комісію зі студій відродження України в ХІХ і ХХ ст., які під його керівництвом були найактивнішими в організації. Водночас, протягом певного часу він був головним редактором друкованих органів організації: «Бюлетеню “Зарева”», «Листка дружби», журналу літературної комісії «Юність» та постійно дописував до цих видань.
Загалом діяльність М. Антоновича в «Зареві» і як керівника, і як члена фахових комісій була продуктивною, а тому дослідження цього аспекту його життя є важливим для розуміння інтелектуальної біографії вченого.