АКСІОЛОГЕМА «СМИРЕННЯ» У ГРЕЦЬКІЙ РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРАХ: ДІАХРОНІЧНИЙ ВИМІР

Анотація

У статті досліджено вербалізацію аксіологеми «смирення» в українській лінгвокультурі на матеріалі Корпусу української мови, встановлено її біблійні витоки, здійснено компаративний аналіз семантики «лексем смирення» у грекомовній ранньохрис тиянській літературі та українському художньому дискурсі ХІХ-ХХІ ст. Визначено появу нових оцінних конотацій у семантиці «лексики смирення» в українській мові та виявлено еволюцію змістового наповнення аксіологеми «смирення». Встановлено, що «лексеми смирення» можуть отримувати в українському художньому дискурсі негативні семи «поступливість», «безвольність», «слабкість», «жалюгідність», «нікчемність», «відчай».