ОСОБЛИВОСТІ ФОНЕТИЧНОЇ НОРМИ СУЧАСНОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ
Ключові слова:
вимова, фонетика, фонологія, фонетична норма, дискурс, фонема, графема, орфографія, мовні реєстри, опозиція голосних, зв’язуванняАнотація
У статті розглянуто тенденції вибору відповідної моделі вимови в межах функціонування французької фонетичної норми. Простежено особливості звукового складу мови на основі досліджень функціональних різновидів мови. Проаналізовано праці, присвячені фонетичній нормі сучасної французької мови. Узагальнено теоретичні відомості про звуковий склад мови та інтонацію, які були обговорені у спеціальній французькій науковій літературі. Bизначено зміни фонетичної норми сучасної французької мови, особливості інтонації діалекту в межах певного реєстру мови й окремих соціальних груп. Простежено функціональні зміни інтонації. Пояснено зв’язок наголосу з інтонаційними особливостями певного територіального діалекту. Звернено увагу на ритм, розподіл наголосів, темп і варіації довготи, на залежність ритмічних груп від семантичної та синтаксичної сполучуваності частин фрази, типу мовлення, ступеня підготовленості й відпрацьованості тексту екстралінгвістичної ситуації, ступеня емоційного забарвлення висловлювання. Досліджено залежність довжини ритмічної групи від типу мовлення, вплив пауз на темп мовлення. Проведено аналіз спонтанного діалогу в різних мовних реєстрах.
