ПРОСТОРОВО-ЧАСОВА СТРУКТУРА ПОВІСТІ М. В. ГОГОЛЯ «ПРОПАЛА ГРАМОТА»
Ключові слова:
хронікально-побутовий час, соціально-історичний час, хронотоп дороги, хронотоп ярмарку, хронотоп шинка/корчми, мотив снуАнотація
У статті визначаються сюжетотворчі просторово-часові рамки повісті М. В. Гоголя «Пропала грамота» – містичний простір («нечисте місце» чи «пекло») та хронікально-побутовий і соціально-історичний художній час (епоха правління Катерини ІІ). Автор дослідження вважає, що зав’язка повісті відбувається в рамках хронотопу дороги, який, у свою чергу, тісно пов’язаний із хронотопом ярмарку. Також хронотоп шинка/корчми розглядається як «нечисте» місце, «локус спокуси», у якому відбувається укладання угоди між героєм-людиною та нечистою силою а мотив сну аналізується як «інобуття», межа, що розділяє людський та демонічний, реальний та ірреальний світи. У дослідженні виокремлюється, як саме нечиста сила у гоголівській повісті «грає» з простором та часом, деформує їх, обдурюючи, таким чином, головного героя.