ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН «GOETHE-ZITAT» У ДІАХРОНІЧНОМУ ВИМІРІ
Ключові слова:
Й. В. Ґете, крилаті слова, авторські цитати, фразеологія, лінгвокультурологіяАнотація
У статті аналізується вживання крилатих висловів Й.В. Ґете у різних історичних зрізах. Показано, що цитування відомих сентенцій німецького класика мало в ХІХ ст. високий соціальний престиж і слугувало своєрідним індикатором належності до класу освіченого бюргерства. Упродовж ХХ ст. різні політичні та ідеологічні режими, користуючись феноменом популярності особистості Й.В. Ґете, намагалися оголосити його своїм «духовним батьком», поборником того чи іншого суспільного устрою. Престиж цитування сентенцій та відомих уривків із творів Й.В. Ґете залишався беззаперечним лише до середини ХХ ст. Незважаючи на кардинальні зміни у використанні класичних сентенцій, у німецькій лінгвокультурній свідомості до цих пір залишається закріпленим певний «ептонімний мінімум» (цитати, відомі переважній більшості сучасних мовців), який є необхідною передумовою долучення до німецької культури та служить підвищенню власної культурно-мовної компетенції.
