СТЕРЕОТИПНІСТЬ РЕАКЦІЙ В АСОЦІАТИВНИХ ПОЛЯХ СЛІВ-СТИМУЛІВ РЕКЛАМНОЇ ЛЕКСИКИ
Ключові слова:
реклама, мовна свідомість, асоціативне поле, стереотип, стереотипність та різноманітність реакцій, вектор асоціюванняАнотація
У статті представлено результати вільного асоціативного експерименту зі 105 словами-стимулами рекламної лексики. Дослідження було проведене впродовж 2011 та 2012 років серед 732 студентів різних регіонів України. На основі даних асоціативних експериментів можна сформувати уявлення про характерні стереотипи мислення, які склалися в комунікативному досвіді тієї чи іншої групи.
Застосовано кількісні методики підрахунку стереотипності та різноманітності реакцій. Стереотипізацію визначено як процес утворення, збереження і функціонування стереотипних зв’язків слова-стимулу та реакцій в свідомості носіїв мови. Рівень стереотипності визначили як процент, який складають три найчастотніші реакції асоціативного поля або як середня кількість різноманітних реакцій на слово-стимул. Проаналізовано асоціативні поля з найвищим (слова-стимули ПРИБУТОК) та найнижчим (слова-стимули ЗНИЖКА, НОВИНКА, СТЕРЕОТИП) рівнем стереотипності та визначено в них основні вектори асоціювання. Найчастотніші реакції асоціативних полів слів-стимулів рекламної лексики мають коефіцієнт у діапазоні від 40 до 355 разів. Спільними для цих асоціативних полів виявились вектори дії, об’єкта, суб’єкта та оцінки, де оцінка може бути, як нейтральною, так і позитивною або негативною. Вектори асоціювання, які виокремлюються на основі ступеню стереотипності реакцій асоціативного поля, входять до ядра мовної свідомості та дозволяють встановити типове для середньостатистичного носія мови «культурне ядро». Виявили, що вектори асоціювання проявляються однаково незалежно від рівня стереотипності в асоціативному полі.
