НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ У ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ В НОВИХ РЕАЛІЯХ

Анотація

Стаття присвячена змінам, які відбулися у сфері невербальної комунікації у православній церкві із настанням пандемії коронавірусної хвороби Covid-19. Піддаються аналізу такі канали невербальної передачі інформації, як кінесика, гаптика, проксеміка, паравербаліка, такесика, гастика. З’ясовано, що найсуттєвіших змін зазнала проксеміка – використання простору, що відобразилося на значному скороченні дозволеної для перебування на богослужінні кількості парафіян до 10-15 і встановлення між ними соціальної дистанції не менше 1,5–2 метри. Одяг, який є візуальним знаком, доповнився обов’язковою для прихожан і священників маскою на обличчі. Поцілунок, як елемент гаптики, заборонений із початку карантинних обмежень, натомість він замінений на кінесичний невербальний знак поклону перед іконами, хрестом, чашею чи священником в знак пошани і благоговіння. Невербальний канал гастика доповнився такесичним – використання долонь при прийнятті Святих Дарів. Зміни у хронеміці відображаються у затягуванні в часі богослужінь, зокрема Літургії, у святкові дні через заборону загальної сповіді. Паравербальний канал зазнав змін через кількісне скорочення більшості церковних хорів до кількох співців, що відобразилося на якості звучання піснеспівів, як результат – багатоголосний партесний спів замінений на одно- чи двоголосний.