ГРАМАТИЧНИЙ СТАТУС ІНШОМОВНОГО КОМПОНЕНТА «ФЕСТ» ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ОСВОЄННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Анотація

У статті досліджено особливості освоєння іншомовного компонента «фест» у сучасній українській мові. З’ясовано, що за своєю граматичною природою запозичення «фест» являє собою скорочення, яке ввійшло в український лексикон із германських мов, заступивши узвичаєну повну іменникову форму «фестиваль» і водночас зберігши її лексичні значення та граматичні категорії роду, числа, відмінка. Установлено, що запозичений компонент «фест» поширений у мовленні українських засобів масової інформації та виявляє високу дериваційну продуктивність. Це підтверджують великі словотвірні гнізда, у яких «фест» є базовим. З’ясовано, що нові слова утворено здебільшого морфологічним способом словоскладання, рідше – основоскладання. Висловлено припущення, що в разі фіксації в словникових реєстрах лексеми «фест» на позначення мистецького заходу слова, утворені поєднанням питомого чи запозиченого іменника з «фест», можна вважати юкстапозитами й писати їх із дефісом. Проаналізовано також відповідність варіантів написання інших неолексем із «фест» чинній орфографічній нормі. Доведено необґрунтованість дефіса в запозиченнях, що містять у своєму складі іменники-англіцизми, які не функціонують у сучасній українській мові як самостійні слова з предметним значенням і не зафіксовані в реєстрах словників. Наголошено, що часто вживані в текстах засобів масової інформації найменування культурно-мистецьких зібрань із запозиченим компонентом «фест» не прийнятні, оскільки їх творення та написання суперечать нормам сучасної української літературної мови й мають руйнівний вплив на її традиції. Запропоновано узвичаєні прикметникові та іменникові конструкції для номінації фестивалів.