МОВЛЕННЄВІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЖАНРУ «ГЛОСА»
Ключові слова:
стилістика тексту, мовленнєвий жанр, композиційно-мовленнєва форма, пуант «глоси»Анотація
У статті розглядаються мовленнєві особливості композиційної структури жанру «глоса». Мовленнєвий жанр «глоса» – це жанр засобів масової інформації в Німеччині, які мають певну аудиторію. Ця аудиторія – це люди з вищою освітою та ті, хто працює на своїм академічним і культурним удосконаленням. Функція глоси полягає у несподіваному, блискавичному викритті суперечностей за допомогою цікавого, емоційно дієвого тексту, а також у намаганні змінити спосіб поведінки осіб та його наслідки. Журналістська та мовленнєва подача тексту жанру «глоса», знаходить свій відбиток насамперед у структурі цієї жанрової форми. Після переважно стислого зображення події (факту-поштовху, який викликає певні очікування) викладається безпосередня суть (пуант, die Pointe) глоси: коротке зауваження, яке скеровує думки читача в несподіваному напрямку і є ключем до отримання нового пізнання.
Поняття моделі мовленнєвого жанру «глоса» та його універсального конструкту сьогодні є об’єктом наукового дослідження, що зумовлено бурхливим розвитком стилістики тексту та все більшої уваги науковців до композиційно-мовленнєвої складової цього феномена. Протиставлення вертикальної, ієрархічної, нелінійної структури тексту та його лінійної, горизонтальної структури жанру вже стало загальновизнаним у лінгвістиці.
Дослідження композиційно-мовленнєвої структури мовленнєвого жанру «глоса» є потрібним, керуючись важливим спрямуванням розвідок сучасної стилістики тексту в напрямку опису та унормування системи мовленнєвих жанрів. Дана розвідка описує функціонально-стилістичний аспект одного із текстів важливого жанру німецьких мас-медіа, який спрямований на освіченого, вибагливого читача іронічних публіцистичних текстів.
