СУЧАСНІ ТА ТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ, БАЗУЮЧИСЬ НА ВЛАСНОМУ ДОСВІДІ ВИКЛАДАЧА
Ключові слова:
методика англійської мови, метод занурення, комунікативний підхід, метод проєктів, метод на основі завдань, метод пізнання, ефективність засвоєння мовиАнотація
Беручи до уваги постійні зміни, що відбуваються в сучасному світі та, відповідно, психологічні особливості покоління, яке навчається, постає потреба в аналізі й удосконаленні методів викладання англійської мови. Аналіз теоретичної бази застосування як традиційних, так і сучасних підходів і методів викладання на різних етапах вивчення мови, а також власний досвід автора публікації, дає змогу оптимізувати знання і практику викладання з метою створення максимально ефективних умов засвоєння студентами іноземної мови. Проаналізовано теоретичні основи методистів і науковців (С. Торнбі, Дж. Річардса і Т. Роджерса, М. Рено, Дж. Вілл і С. Белл), які досліджували як «забуті», так і сучасні методи, що широко застосовуються для навчання учнів сьогодення. Виходячи з дослідження, ми поділяємо думки науковців, що традиційні методи не є прийнятними для сучасних студентів і можуть бути використані лише в окремих випадках, таких як, наприклад, пояснення (переклад) окремих термінів чи понять для кращого їх розуміння й економії часу. Тож основна увага була приділена новітнім методам навчання іноземної мови та їхньому застосуванню на власній практиці для перевірки ефективності. Методологічні основи й застосування комбінованих методів на заняттях зі студентами (занурення, метод проєктів і на основі завдань, а також на основі пізнання/цікавості), дали змогу дійти висновку, що раціональне й ситуативне використання відповідних і прийнятних методів на заняттях з англійської мови вимагає творчого підходу викладача, оскільки і педагогіка, і методика є науками й мистецтвом водночас, тому гнучкість у виборі правильних методів для конкретних ситуацій дає найвищу ефективність і результативність у засвоєнні англійської мови та мотивує студентів.
