ЛЕКСИКА КАБІННОГО ЕКІПАЖУ В РОМАНІ АРТУРА ХЕЙЛІ «АЕРОПОРТ» І ЇЇ ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Анотація

У статті розглянуто перекладацькі стратегії, що застосовувалися для відтворення фахової лексики кабінного екіпажу українською мовою. Необхідність аналізу адекватності перекладу лексики бортпровідників складає актуальність цієї наукової розвідки, оскільки бурхливий розвиток технологій позначається на всіх аспектах нашого життя, включно з авіацією, і генерує нові явища і, як наслідок, лексичні одиниці на їх позначення. Відповідно, з’являється потреба у вивченні того, як вони передаються іншими мовами. У цьому науковому дослідженні у фокус уваги потрапляють перекладацькі стратегії, використані перекладачем Володимиром Кучем щоб відтворити лексику бортпровідників у романі Артура Хейлі «Аеропорт». Цей літературний твір є ­одним із класичних прикладів професійного роману, основною прикметною рисою якого є насиченість тексту фаховою лексикою, до якої належать терміни, реалії, професіоналізми, жаргонізми та сленгова лексика. Результати дослідження свідчать про те, що для перекладу лексики бортпровідників українською мовою здебільшого застосовувалися такі прийоми: транспозиція, розширення, транскрипція, скорочення. Таким чином, переважає використання прийомів непрямого перекладу, що робить переклад українською мовою більш виразним та полегшує сприйняття тексту читачем. Значна кількість застосованих трансформацій свідчить про майстерність перекладача та його обізнаність з фаховим контекстом. Можна також зробити висновок про те, що еквівалентності та адекватності перекладу сприяє не лише успішне використання перекладацьких стратегій, а й глибоке розуміння перекладачем вихідного тексту й різноманітних лінгвістичних і позамовних факторів.