РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТІВ РЕІНКАРНАЦІЇ ТА ПУСТОТНОСТІ У ТВОРЧОСТІ МІЛАНА ДЄЖІНСЬКОГО ТА АЛЕША ШТЕГЕРА

Анотація

Для сучасного світу характерним є взаємопроникнення ідеологій та релігій. Він є синкретичним, що впливає в тому числі на творчість поетів. Традиційно словянські поети зверталися у своїй творчості до духовного начала, шукали звязку з вищою силою, намагалися зрозуміти сутність буття, природу світу в якому вони живуть, власне місце у ньому. Але якщо у двадцятому столітті цей пошук вівся здебільшого у парадигмі християнської віри (у південних словян міг бути до певної міри вплив ісламу), сьогодні у добу інтернету та значної мобільності приходиться говорити про множинність таких парадигм. Цьому посприяла також ідеологія Нью-ейдж, яка дала про себе знати у 60 роках і до сьогодні має вплив на шукачів істини, серед яких є багато творчих людей. У пропонованому дослідженні ми хотіли би проаналізувати вплив східної світоглядної парадигми (буддиської, індуїстської) на творчість двох письменників – Алеша Штегера (Словенія) та Мілана Дєжінського (Чехія). Обидва є сучасними авторами, активними учасниками культурного життя у своїй країні, перекладачами, лауреатами премій і нагород. Завданням ­нашої статті буде прослідкувати функціонування у поезії двох ключових понять, характерних для дхармічних вчень – пустотність та реінкарнація і порівняти їхню реалізацію.