ВИКОРИСТАННЯ КОМПОНЕНТІВ МЕТАКОГНІТИВНОГО ПІДХОДУ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Ключові слова:
метапізнання, метакогнітивна обізнаність, знання про пізнання, регуляція пізнання, метакогнітивний контроль, академічна успішністьАнотація
У статті здійснено аналіз досліджень присвячених пошуку ефективних шляхів здійснення навчальної діяльності. Особлива увага представлена дослідженню метапізнання. Серед основних компонентів визначено метакогнітивний моніторинг, метакогнітивний контроль, метакогнітивна усвідомленість, саморегуляція, метакогніції. Метакогнітивний моніторинг це певне самоспостереження, тоді як метакогнітивний контроль це процес виконання певних дій, вжиття заходів, використання стратегій, на основі інформації, яка отримана від метакогнітивного моніторингу. Наводяться погляди таких авторів як Koriat, Goldsmith, Schneider, Nakash-Dura, Schraw & Dennison, Dr. Neena Sawhney1, Dr. Sneh Bansal та багатьох інших.
Метакогнітивний контроль у поєднанні з судженнями метакогнітивного моніторингу, такими як судження про недостатню кількість необхідних знань, визначає такі фактори, як планування і розподіл часу, використання ефективних стратегій, а також ступінь часу, який буде присвячено спробам відновити необхідну інформацію з пам’яті. Більш загальні питання у вивченні метакогнітивного контролю включають питання про те, наскільки ми насправді контролюємо вибір когнітивних стратегій контролю, а також вплив інтересу та попередніх знань на стратегії метакогнітивного контролю.
