ЕКОЛОГІЯ СУЧАСНОЇ МАС-МЕДІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО МЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ)
Ключові слова:
лінгвоекологія, мас-медіа, комунікація, мова ворожнечі, комунікативні стратегії, наративи, емоції, маніпуляціїАнотація
Стаття присвячена дослідженню стратегій, які використовують засоби масової інформації у маніпулюванні свідомістю людини. Автори ставлять перед собою завдання не лише проаналізувати вплив ЗМІ на розвиток мови ворожнечі, але й виявити потужний вплив емоційного компоненту в мас-медійній комунікації, розкриваючи мовні стратегії та тактики, спрямовані на розпалювання ворожнечі. Стверджується, що мас-медіа виступають активними учасниками формування мовної картини світу та впливають на громадську думку та ідентичність, включаючи мовну ідентичність. В аналізі важливий акцент робиться на мовних наративах, що стають інструментом поширення мови ворожнечі, особливо в умовах геополітичних конфліктів. Зазначається, що вплив таких наративів різноманітний, варіюючи від створення панічних настроїв до спроб переписати історію та вплинути на національну ідентичність. Поза наративами в медійному просторі активно використовуються інші стратегії, такі як провокативна мова, спотворення фактів, маніпулювання інформацією та маніпуляція базовими людськими емоціями, такими як страх, гнів, обурення, співчуття тощо. Зокрема, розглядається використання соціальних мереж, де анонімність сприяє поширенню мови ненависті через використання емотивно зарядженої лексики. Користувачі соціальних мереж стають активними учасниками створення та споживання контенту, іноді не усвідомлюючи відповідальності за вплив своїх слів на суспільну думку та поширення мови ненависті. Встановлено, що до популярних маніпулятивних стратегій розпалювання мови ворожнечі у медіа просторі належать не лише наративи, але й провокативна мова, спотворення фактів та маніпуляція емоціями. Результатом використання цих стратегій є вплив на аудиторію, спрямований на виклик сильних емоцій та мотивацію конкретної поведінки.