НЕОГОТИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТОПОСУ В РОМАНІ ІЄНА БЕНКСА «ОСИНА ФАБРИКА»
Ключові слова:
готичний роман, неготичні елементи, «топос», «локус»Анотація
Статтю присвячено висвітленню теоретико-літературознавчих питань трактування понять «топос» та «локус», які продовжують активно обговорюватися в наукових літературознавчих колах та ще не здобули одностайного остаточного літературознавчого визначення.
Однією із продуктивних жанрових форм сучасної літератури є готичний роман, а той факт, що готичні елементи продовжують активно «пульсувати» в сучасному літературному процесі загалом і в українській літературі зокрема, (В. Шевчук, Г. Пагутяк, Ю. Винничук, М. Гримич, А. Кокотюха, В. Шкляр та ін.) актуалізує вивчення особливостей їх літературного втілення. Коли ж говорити про ідейно-стилістичні домінанти готичної літератури, то топос у ній завжди займає ідейно-домінуючу позицію. Такими ж є пріоритети й у літературі постмодерну, яка активно синтезує у свій ідейно-стилістичний арсенал засобів відображення й елементи готики.
Саме тому в даній розвідці аналізу піддано неготичні елементи топосу в романі Ієна Бенкса «Осина фабрика», що синтезує в собі суміш сновидних візій, спогадів, поринань в думки. Просторова модель готичного світу в творі унаочнює рецепцію таких рис готичного роману як химерність, алхімічно-містичний образний асортимент, нагнітання страху, таємничість, картини жаху, топос «острова смерті», старовинного маєтку, локусів «таємних» кімнат тощо, модифікуючись у простір постмодерної літератури. Тим самим засвідчуючи продовження розвитку готичної літератури і в наш час, органічно вплітаючись у канву постмодерних текстів, сприяючи можливості виразніше відобразити ситуації дисгармонії, внутрішніх страхів, болю, проблем, хаосу та невизначеності сучасного світу.
