ЕВФЕМІЗМИ ВОЄННОГО ЧАСУ В РИТОРИЦІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

Питанням евфемізації присвячено немало досліджень українських і закордонних лінгвістів, проте повністю описати ці мовні фігури неможливо, оскільки в мовленні постійно продукуються нові номінатеми та конструкції, які з певною метою завуальовано чи пом’якшено передають суть реалій. З особливою риторикою та актуальністю зазвучали евфемізми на тлі російсько-української війни, оскільки вороги маніпулюють свідомістю своїх громадян, застосовуючи різні психологічні й мовні засоби і прийоми, намагаючись приховати істину чи змістити акценти. 
Риторика публіцистичних текстів північного сусіда позначена засобами, спрямованими на спотворення дійсності, виправдання військової агресії, на пом’якшення психологічних ефектів сприймання інформації. Такий підхід лінгвістично не є новим. Мовленнєва практика підтвердила правильність бачення дослідниками ролі евфемізмів у риториці засобів масової інтернетної комунікації в аспекті маніпулятивного впливу на суспільну думку, а також у сприйманні мовцями нинішніх воєнних реалій.
Мета статті – описати і проаналізувати евфемізми воєнної тематики (спецоперація, іхтамнєти, бавовна, шольцінг, макронити, відкобзонити, негативно злетів, комплекс С-400 стомився і ліг на бочок, позаштатне сходження авіаційного боєприпасу, піти за російським кораблем, крок доброї волі, негативне зростання, вихід у простоювання, заплановане перегрупування, занурення під воду, негативне народження, розмови про важливе, негативно воскреснути, незаконне втручання сторонніх осіб у роботу залізничного транспорту, окремі категорії громадян тощо), які активно використовуються в інтернетних засобах масової комунікації та живому розмовному мовленні, в аспекті їхніх функцій, структури і семантики, а також висвітлити їхню риторичну специфіку.
Евфемізми вживаються в мовленні з метою ввічливо або пом’якшено передати суть понять, на які суспільство накладає табу. Слід зазначити, що, окрім того, евфемізми можуть становити собою певну приховану мовну стратегію, спрямовану на створення в адресата хибного уявлення про дійсний стан речей та приховування справжньої негативної суті зображуваного. При цьому адресант цілеспрямовано акцентує увагу реципієнта на позитивних моментах, приховуючи негативні. Власне в цьому аспекті заслуговують на детальний розгляд та аналіз воєнно-політичні евфемізми як пропагандистські штампи.
Найважливішими функціями цих мовних утворень є вуалітивна, риторична, превентивна, елевативна, конспіративна. У цих функціях здійснюється специфічне переосмислення мовних одиниць і набуття ними пом’якшених і прихованих значень.
До домінантних семантичних процесів, унаслідок яких здійснюються зміщення і зміни лексичних значень описаних слів і словосполучень, належить метонімізація, заснована на комбінації переосмислених запозичених власних назв з антономазією, ускладненою словотворчими формантами; метафоризація, в основі якої – оксиморон; а також спеціалізація, зумовлена дією мейозису та елевації.
Описані евфемізми не є однорідними за структурою. Вони можуть бути однослівними, становити собою непоширені або поширені словосполучення. Усі три типи цих евфемізмів є функційно активними як у засобах масової комунікації, так і в живому розмовному мовленні.