ДІАЛЕКТИЗМИ ЯК РОЗМОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ У СУЧАСНИХ ВОЛИНСЬКИХ МЕДІА

Анотація

У статті досліджено діалектизми сучасних волинських медіа. Визначено, що сучасні медіатексти втрачають ознаки публіцистичності та внаслідок демократизації суспільства й медійного простору поповнюються рядом лексем, які зазвичай використовуються у розмовному мовленні. 
 З’ясовано, що діалектні лексеми надають мовленню локального колориту, подеколи служать як ілюстрація, увиразнення тексту. Декотрі слова мають подвійну семантику, вони збагачують текст, роблять його експресивнішим. Окремі лексеми вживаються лише в текстах-цитатах, щоб передати особливості мовлення героя. 
З’ясовано, що діалектизми спрощують текст, наближають його до розмовного стилю. Багато діалектних лексем надають тексту зниженої тональності, дають змогу відтворити говір гурту, ярмарку. 
Окремі слова вживаються з відтінком пестливості, що створює ефект невимушеності у мовленні. 
Виявлено, що чимало діалектизмів можуть вживатись і для того, щоб підкреслити негативний зміст повідомлення та підкреслюють зневажливо-негативну оцінку ситуації. У декотрих текстах слова набувають подвійної негативної конотації за допомогою графічних позначень – лапок. Визначено, що діалектизмами автори статей послуговуються для того, щоб описати негативного героя. 
Подеколи діалектні слова вживаються для позначення якогось позитивного явища. Рідше діалектизм у тексті вживається без додаткових смислових конотацій тільки як нейтральний синонім, щоб уникнути тавтології. Такі слова вживаються як абсолютні синоніми. 
У волинських медіа виявлено також слова, які перейшли з розряду розмовної лексики в науково-публіцистичний текст, а також місцеві слова, що набули в текстах ширшого значення, ніж фіксовано в словнику.