СЛОВОТВІР АНГЛОМОВНОЇ НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ПЕРЕКЛАДУ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРУ «ДЮНА» ФРЕНКА ГЕРБЕРТА)
Ключові слова:
наукова фантастика, авторські неологізми, словотвір, переклад, запозиченняАнотація
У статті висвітлюється питання особливостей словотвору в англомовних науково-фантастичних текстах та специфіка перекладу новотворів (авторських неологізмів) на прикладі першого роману з циклу «Хроніки Дюни» Френка Герберта – «Дюна». При перекладі наукової фантастики можуть виникнути певні труднощі, пов’язані з авторськими неологізмами та їхнім функціонуванням у тексті. Для досягнення адекватності перекладу авторських неологізмів варто звертати увагу як і на способи їхнього словотвору, етимологію, так і на вживання запозичень з природних мов. Новизною дослідження є детальний аналіз авторських неологізмів «Дюни», особливостей взаємодії іншомовних запозичень (здебільшого з арабської мови, а також івриту, латини, германських мов) та англомовних новотворів. Особливості словотвору та вихідного тексту перекладу наукової фантастики визначаємо як створену автором реальність в межах художнього тексту, яка передбачає власну мовну картину, використання штучних мов та їхній зв’язок з природними мовами. Проведений лексико-семантичний аналіз авторських неологізмів засвідчив, що ці мовні одиниці повинні розглядатись в контексті обраного науково-фантастичного тексту, позаяк вони є його невід’ємною частиною, що зумовлює лінгвістичну унікальність авторських новотворів.
Переклад авторських неологізмів включає калькування англомовних термінів за допомогою складання чи словосполучення. В деяких випадках доречно застосовувати конкретизацію. Транскодування (транслітерація) використовується для іншомовних запозичень, які в науковій фантастиці розглядаються здебільшого як безеквівалентна лексика.
Для дослідження були обрані оригінальний текст Френка Герберта “Dune” (2005) та український переклад Катерини та Анатолія Пітиків «Дюна» (2017).
